Сторінка психолога

Практичний психолог коледжу

Оксіна Наталія Василівна, спеціаліст вищої категорії

Якщо ви хочете розібратися у своїх психологічних проблемах, покращити свій настрій, визначитися нарешті у прийнятті важливого для вас рішення;

Якщо ви зтикнулися з труднощами у навчанні: побоюєтеся виступати перед великою аудиторією, не можете порозумітися з викладачами, адаптуватися у новому колективі;

Якщо у вас назріває конфліктна ситуація з батьками, важко знайти спільну мову з друзями чи просто необхідно виговоритися

Ласкаво просимо до психологічної служби медичного коледжу – ці та інші питання можуть стати як предметом індивідуальної бесіди з психологом, так і однією з тем тренінгового курсу, а конфіденційність та професіоналізм вам буде гарантовано!

Кабінет психолога №9

До зустрічі в робочому кабінеті, згідно графіку роботи,

з 9-00 до 17-00 кожного дня.

В умовах дистанційного навчання звертайтесь за телефоном або у Viber0506726735

З повагою, практичний психолог Оксіна Наталія Василівна

P.S:Психологія – це наука, що протягом віків допомагала людині знаходити вихід із найскладніших ситуацій .

Однак не забувайте : психолог не дає конкретних порад, не оцінює «правильно – неправильно», «добре – погано». Психолог використовує свої знання, навички, практичний досвід, щоб допомогти Вам побачити та усвідомити причини своїх проблем та шляхи їх вирішення.

Довіртеся собі , дозвольте психологу Вам допомогти, адже Ви варті того, щоб бути щасливими.

 


Скринька довіри

Скринька довіри створена для всіх учасників освітнього процесу ДВНЗ "Чернівецький політехнічний коледж". Скориставшись цією формою Ви можете надати конфіденційну інформацію, отримати психологічну допомогу та підтримку, задати запитання, яке Вас хвилює. Ваші запити надходять до практичного психолога ДВНЗ "Чернівецький політехнічний коледж".


Безпека в інтернеті


 Рекомендаціїcтудентам під час карантину.

1.        Дотримуйтесь графіка            

Під час карантину важливо підтримувати звичайний розпорядок дня. У вас може виникнути велика спокуса оголосити карантин додатковими канікулами і цілий день  сидіти перед екраном телевізора. Але зміна графіка також може викликати стрес. Корисно буде написати на аркуші паперу або на стікерах докладний розпорядок дня і розмістити його так, щоб ви постійно його бачили. Важливо, щоб у вас були чіткі очікування щодо того, що буде відбуватися упродовж дня – коли буде час для навчання, а коли – для читання й відпочинку. 

2.        Підтримуйте контакт з друзями і близькими 

Дуже важливо підтримувати контакт з друзями – це знизить рівень стресу. Також спілкуйтеся з близькими і родичами, яких ви тимчасово не можете відвідати особисто. Використовуйте Viber або інші відеочати, спілкуйтеся в месенджерах і соцмережах.

 3.    Під час карантину використовуйте електронні пристрої з розумом 

До негативного впливу сучасних гаджетів не відноситься випромінювання, але при неправильному дозуванні  екранного часу і неадекватному його розподілі, їх використання може негативно впливати на нервову систему, зір, сприяти ожирінню і неправильному обміну речовин. Отже, треба знати і дотримуватися певних правил використання цифрових гаджетів, розроблених медичними працівниками та науковцями.

             4.         Беріть участь у домашніх справах 

Домашні обов'язки потрібні для того, щоб здобути навички, які будуть корисні у дорослому житті. Розвиток цих умінь додасть впевненості в майбутньому.

 5.    Читайте книги         

Читання знижує стрес. Доведено, що лише шість хвилин читання знижує рівень стресу на 65%. Навіть від нудьги рятує. Цікавий сюжет художнього твору відволікає від проблем та заспокоює.

 


 Ефективне спілкування: як це працює?

 Одне з найважливіших місць у ефективному спілкуванні має оволодіння прийомами і навичками спілкування. Творчо доповнюючи рекомендації Д.Карнегі, виділяються такі рекомендації з культури спілкування :

  • необхідно перестати думати тільки про свою досконалість і свої бажання; спробуйте з'ясувати вади іншої людини, щиро визнаючи позитивне в ньому; бажано бути душевним в своєму схваленні і бути щедрим на похвали;
  • бажано говорити з людьми про те, що є предметом їх бажань і показати їм, як цього досягти;
  • усміхайтеся! Усмішка збагачує тих, хто її одержує, але не збіднює тих, хто її дає; вона створює щастя в будинку, атмосферу доброзичливості в справах і є паролем для друзів;
  • для людини звук його імені є най солодшим і найважливішим звуком у людській мові. Якомога частіше звертайтеся до іншої людини на ім'я! Прагніть запам'ятати імена тих людей, з якими Вас знайомлять;
  • станьте хорошими слухачами; заохочуйте інших розповідати про себе;
  • ведіть розмову в колі інтересів Вашого співрозмовника;
  • надавайте людям відчути їх значущість — і робіть це щиро. Говоріть людині про неї саму, і вона слухатиме Вас годинами;
  • єдиний спосіб досягнути кращого результату в суперечці— відхилитися від суперечки. Уникайте суперечок! Якщо Ви хочете навчитися схиляти людей до своєї точки зору, і якщо Ви не маєте рації, визнайте це відразу і від щирого серця. Поступившись, отримаєш більше, ніж чекав! Якщо Ви хочете схилити людей до своєї точки зору, спочатку проявіть дружнє ставлення;
  • вступаючи в розмову, зробіть акцент на тих питаннях, в яких Ви згодні із співрозмовником. Далеко йде той, хто м'яко ступає. Хай Ваш співрозмовник відчує, що ідея належить йому самому. Мудрець, бажаючи бути над людьми, стає нижче від них, бажаючи бути попереду, стає позаду;
  • спробуйте чітко побачити речі з погляду іншої людини. Бажання розуміти іншу людину породжує співпрацю. Щоб змінювати людину, не ображайте її і не спонукайте на обурення, починайте з похвали і щирого визнання гідності цієї людини;
  • щоб критикувати і не викликати при цьому ненависті, слід звертати увагу на помилки в непрямій формі, але краще всього починати розмову з визнання власних помилок. У хвилини перемоги надавайте людині можливість "врятувати особистість", тобто вийти з ситуації з гідністю. Долаючи недоліки інших людей, зробіть так, щоб цей недолік виглядав незначним, а справа, якою Ви хочете його захопити, легкоздійсненною.

oksina

 


 

Деградація мозку? Чи інша проблема?

 

З кожним днем все більше людей скаржиться на проблеми з мозковоюдіяльністю — на все зростаючу неуважність (тобто неможливістьконцентрувати свою увагу, збиратися з думками для вирішення якихосьзавдань), на складності із запам’ятовуванням інформації, на фізичнунеможливість читати великі тексти, не кажучи вже про книги. І просять датиїм щось для поліпшення мозкової діяльності в цілому і пам’яті, зокрема.Причому, як це не парадоксально, ця проблема характерна не тільки і нестільки для літніх людей, слабшати мізками яким, з одного боку, «належить завіком», скільки для людей середнього і молодше середнього віку. При цьомубагато хто навіть не цікавиться, чому так відбувається — автоматичносписують це на стреси, втому, нездорову екологію, на той же вік тощо, хочавсе це навіть близько не є причиною. Серед моїх пацієнтів є ті, кому далеко за70, але хто не має взагалі ніяких проблем ні з пам’яттю, ні з мозковоюактивністю.

Так в чому ж причина? А причина полягає в тому, в чому, недивлячись ні на які докази, ніхто, категорично, не хоче відмовитися, від, такзваної постійної, цілодобової «підключеності до інформації». Іншими словами, прискорена втрата ваших мозкових функцій почалася в той самийдень, коли ви вирішили бути постійно «на зв’язку». І немає ніякої різниці —змусила вас до цього службова необхідність, нудьга від неробства чиелементарний острах бути «не на рівні», тобто, боязнь прославитися білоювороною, диваком в середовищі собі подібних. Ще в 2008 році було відомо,що середньостатистичний користувач інтернету прочитує не більше 20%тексту, розміщеного на сторінці й всіляко уникає великих абзаців! Більшетого, спеціальні дослідження показали, що людина, яка постійно підключенадо мережі, текст не читає, а сканує як робот — вихоплює звідусіль розрізненішматки даних, постійно перескакує з одного місця на інше, а інформаціюоцінює лише з позиції «поділитися», тобто «А чи можна це «одкровення»комусь переслати?». Але не з метою обговорити, а, головним чином, з метоювикликати емоції у вигляді анімованої «відрижки», що супроводжуєтьсякороткими репліками і вигуками в СМС-форматі. В ході дослідженьз’ясувалося, що сторінки в інтернеті, як уже говорилось, не читаються, апобіжно переглядаються за шаблоном, що нагадує латинську буквуF. Користувач спочатку зчитує кілька перших рядків текстового вмістусторінки (іноді, навіть повністю, від початку до кінця), потім перескакує насередину сторінки, де зчитує ще кілька рядків (як правило, вже лише частково,не дочитуючи рядки до кінця), а потім швидко опускається до самого низусторінки — подивитися, «чим справа скінчилася».

Тому найефективнішимспособом подачі інформації рядовому інтернет-користувачеві є відображенняінформації у вигляді перевернутої піраміди (тобто, згідно з принципом «чимнижче, тим менше») з обов’язковим виділенням ключових слів (щобспоживачі інформації розуміли, що важливо, а що — не дуже) і розкриттям небільше однієї думки за абзац. Тільки так можна затримати увагу на сторінцімаксимально довго. Якщо ж з спуском вниз по сторінці щільність інформаціїне зменшується або, навпаки, збільшується (як, наприклад, в цій статті), то натаких сторінках затримуються лише одиниці. Моя особиста думка така:

Інтернет — це реальний наркотик. А що таке наркотик? Це зовсім марна річ, без якої будь-яка людина може чудово жити до тих пір, поки не спробує. Аколи спробує, то залежність виникає довічна — наркоманія не лікується. Напроблеми зі сприйняттям інформації скаржаться люди всіх рангів іспеціальностей — від висококваліфікованих університетських професорів досервісних працівників з обслуговування пральних машин.

Подібні скаргиможна, особливо, часто почути в академічному середовищі, тобто від тих, хтоза родом діяльності змушений щільно і щодня спілкуватися з людьми(навчати, читати лекції, приймати іспити і т.д.) — вони повідомляють, що і безтого низький рівень навичок читання і сприйняття інформації у тих, з ким їмдоводиться працювати, рік від року падає все нижче і нижче. Більшість людейвідчуває величезні труднощі при читанні великих текстів, не кажучи вже прокниги. Навіть блог-пости розміром більше трьох-чотирьох абзаців вжездаються більшості занадто важкими для сприйняття, а тому нудними і незаслуговують навіть елементарного вникання. Навряд чи знайдеться людина,яка не чула б популярного мережевого висловлювання «Занадто багатолітер — не подужав», яке, зазвичай, пишуть у відповідь на пропозиціюпрочитати щось довше від пари десятків рядків. Виходить замкнуте коло —писати багато немає сенсу, оскільки це майже ніхто не буде читати, аскорочення обсягу переданої думки призводить до ще більшої недоумкуватістіне тільки читачів, але й письменників. В результаті маємо те, що маємо —масове отупіння. Навіть люди з хорошими (в минулому) навичками читаннякажуть, що після цілого дня переглядів по інтернету і лавірування середдесятків і сотень електронних листів, вони фізично не можуть почати навітьдуже цікаву книгу, оскільки читання вже тільки однієї першої сторінкиобертається справжніми тортурами. Читання просто «не йде», перш за все,тому, що:

 а) не виходить змусити себе перестати сканувати текст, відшукуючив ньому ключові слова;

б) абсолютно не засвоюється складний синтаксис,властивий більшості класичних, високомістких або наукомістких творів, якийповністю відсутній в обміні телеграфною  «СМС-відрижкою». В результатіцього одне речення доводиться перечитувати по декілька разів!

 Найбільш відверті люди так прямо і говорять: я противний / противна сам (а) собі. Алеце ще далеко не все. Через постійне підключення до інтернету різкопогіршуються такі навички людини, як здатність повертатися до вже колисьосмисленої інформації, аналізувати прочитане і підключати уяву. Ще гірше те,що в 80% випадків люди ходять в інтернет за сумнівними розвагами, абочерпають звідти інформацію, що має не те що нульову, а негативну культурнуцінність. При цьому більшість людей (особливо, молодих) прив’язані до своїхгаджетів настільки, що при загрозі виявитися вимкненими від мережіпротягом хоча б одного дня відчувають не тільки психічну пригніченість, щомежує з панікою, а й реальну фізичну ломку, що нагадує наркотичну.

Невірите? А ну вимкніть свою мильницю ЗОВСІМ і спробуйте прожити без неїхоча б 2-3 дні. Є думка, яку я цілком поділяю, що здатність ефективносприймати складні тексти, читати складну літературу незабаром станеелітарним привілеєм, доступним тільки особливій касті людей.

 Ідея ця не нова,оскільки ще Умберто Еко в романі «Ім’я троянди» пропонував пускати вбібліотеку тільки тих, хто вміє і готовий сприймати складні знання. А всі іншібудуть в змозі читати лише вивіски та інтернет. Коротше кажучи, ніякітаблетки, ніякі харчові добавки, ніякі дієти, ніякі лікарі не здатні зупинитидеградацію мозку. Зупинити її може тільки одне — припинення надходженняв систему обробки всілякого інформаційного сміття і щоденне завантаженнямозку так званою «корисною інформацією». Процес цей надзвичайноскладний, а для багатьох людей так і зовсім нездійсненний. Для багатьох поїзд,як то кажуть, вже поїхав.

Ще раз, коротко:

1. Гаджети, що забезпечують ваше постійне підключення доінформації / інтернету — смартфони, айпад тощо, без яких ви тепер навіть втуалет сходити не можете, — роблять вас практично дебілом з млявим,апатичним, з ледве «рухомим мозком», який не здатний думати іаналізувати. Але, як і всякий наркоман, ви, звичайно ж, переконані взворотному — в тому, що ці мильниці роблять ваше життя нереально яскравим, насиченим, зручним тощо, а вас особисто — «сильно просунутоюособистістю», яка завжди в курсі всього.

2. Завдяки цим пристроям, в ваш мозок безперервним потоком цілодобовонадходить всіляке сміття, який загаджує ваш «бортовий комп’ютер»настільки, що ви придатні лише для виконання найпримітивнішої,низькокваліфікованої роботи. Ви не в змозі ні зв’язно говорити, ні писати, нічитати — ваша мова недорікувата і наповнена словами-паразитами. Розповідаючи комусь про щось, ви з труднощами підбираєте потрібні слова, а слухаючи когось — швидко втрачаєте смисл розмови і починаєте нудьгувати і позіхати. Писати ви не можете, оскільки практично в кожному словіпочинаєте робити помилки, а як використовувати знаки пунктуації — незнаєте навіть приблизно. Зате Ви круто робите селфі (і інші сміттєві фото) істукайте до когось в Viber або WhatsApp.

3. Короче кажучи, слухайте погані новини: мобільний зв’язок потрібновикористовувати тільки і лише в екстрених випадках. Наприклад, ви приїхалив незнайоме місто і не можете знайти особу, яка вас зустрічає —зателефонувати дійсно потрібно. Або ви спізнюєтеся на важливу зустріч —зателефонувати реально необхідно, тобто, потрібно налаштувати ваш гаджеттільки на прийом або передачу необхідної вам професійної і діловоїінформації. А решту часу ваш гаджет повинен бути ВИМКНЕНИЙ. Втім, яуявляю собі, як вам незатишно від однієї лише думки про це.

4. Потрібно бути готовим до того, що все ваше оточення вас, м’яко кажучи, незрозуміє — вам скажуть, що ви з привітом, зовсім ку-ку, що у вас дах поїхав.Наплювати і розтерти. Пам’ятайте, ви об’єкт для інформаційного нападу і вампотрібно захищатися. Як говорив президент CBS News Річард Селант: «Нашаробота — продавати людям не те, що вони хочуть, а те, що потрібно нам».

5. І, нарешті, вам потрібно заново вчитися читати книги. Справжні паперовікниги – розумієте? Не роздивлятися годинами підсліпуватими очима своюмильницю з екраном, а читати книги. Буде важко, але ви спробуйте. Силувати себе не потрібно — в перший день прочитайте півсторінки, на наступний —цілу сторінку, на третій день — 1,5 сторінки і т. д. Врахуйте, що організм будевсіляко цьому опиратися — буде і нудити, і ламати, і тягнути зайнятися чимзавгодно, лише б мозок не напружувався.

Карта сайту